1. Словник української мови у 20 томах

бабіт

БАБІ́Т, у, ч.

Сплав олова з міддю і сурмою.

Робочі поверхні металевих вкладишів підшипника з метою зменшення тертя здебільшого заливають антифрикційним сплавом – бабітом (з навч. літ.);

Це для нього [гусеничного трактора] Феня з подругою Галею везла з-за Волги сундук з бабітом для шатунних підшипників (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабіт — бабі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бабіт — -у, ч. Сплав олова з міддю і стибієм (переважно для підшипників ковзання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабіт — БАБІ́Т, у, ч. Сплав олова з міддю і сурмою. Робочі поверхні металевих вкладишів [підшипника] з метою зменшення тертя здебільшого заливають антифрикційним сплавом — бабітом (Практ. з машинозн., 1957, 185). Словник української мови в 11 томах