1. Словник української мови у 20 томах

багатомовний

БАГАТОМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який користується кількома (багатьма) мовами.

Багатомовний натовп;

// Який пишеться, видається, укладається і т. ін. кількома (багатьма) мовами.

Багатомовне видання “Кобзаря”;

Багатомовний словник.

2. Який любить багато говорити.

Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою (О. Копиленко).

3. Який виразно натякає на що-небудь; багатозначний.

Одного офіцера [царської армії] назвали “тигром”, і в цьому багатомовному прізвиську відкривається його лиха вдача, його нелюдське ставлення до солдатів (Ю. Мартич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатомовний — (який надто деталізує розповідь) багатослівний, велемовний, розм. просторікуватий. Словник синонімів Полюги
  2. багатомовний — багатомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. багатомовний — -а, -е. 1》 Який користується багатьма мовами. Багатомовний натовп. || Який пишеться, видається, укладається і т. ін. багатьма мовами. 2》 Який любить багато говорити. 3》 Який виразно натякає на що-небудь; багатозначний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багатомовний — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  5. багатомовний — БАГАТОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі натяк на що-небудь важливе, істотне), ПРОМО́ВИСТИЙ, КРАСНОМО́ВНИЙ, БАГАТОМО́ВНИЙ рідше; ЗНАЧУ́ЩИЙ, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше (звичайно про погляд, вираз обличчя); ВИРА́ЗНИЙ (звичайно про погляд). Словник синонімів української мови
  6. багатомовний — БАГАТОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який користується багатьма мовами. Багатомовний натовп; // Який пишеться, видається, укладається і т. ін. багатьма мовами. Словник української мови в 11 томах