багацький
БАГА́ЦЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до бага́ч.
Його Палагна була з багацького роду (М. Коцюбинський);
[Антей:] Сестра моя й без посагу цінніша від всіх багацьких дочок (Леся Українка);
Звичайно, не кепсько було б віддати Парасочку за багацького сина. Але ті багацькі синки самі шукають наречених з багатим посагом (Ю. Мушкетик);
// Належний багачеві, багачам.
Перед ним [гетьманом] гайок. За ним село i селянська хата, в котрій від кількох днів має свою квартиру. Звичайна, навiть не багацька хата (Б. Лепкий);
Ходить [Іван] по панських фільварках та багацьких маєтках, шукає роботи, а її немає (С. Чорнобривець);
Коли своїм коханням поступився заради грошей і багацьких нив, чи ти тоді од мене одступився, чи сам себе навіки одманив? (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багацький — бага́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- багацький — -а, -е, розм. Прикм. до багач. || Належний багачеві, багачам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багацький — Багата дівка, робить від суботи до понеділка. Іронія. В суботу ладить строї, а в неділю гуляє, а в понеділок відпочиває, коли бідні дівчата тяжко працюють цілий тиждень. Багата молода йде скоро до церкви. Приповідки або українсько-народня філософія
- багацький — Бага́цький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- багацький — БАГА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до бага́ч. Його Палагна була з багацького роду (Коцюб., II, 1955, 332); [Антей:] Сестра моя й без посагу цінніша від всіх багацьких дочок (Л. Укр., III, 1952, 420); // Належний багачеві, багачам. Словник української мови в 11 томах
- багацький — Багацький, -а, -е Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530. Словник української мови Грінченка