1. Словник української мови в 11 томах

багацький

БАГА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до бага́ч.

Його Палагна була з багацького роду (Коцюб., II, 1955, 332);

[Антей:] Сестра моя й без посагу цінніша від всіх багацьких дочок (Л. Укр., III, 1952, 420);

// Належний багачеві, багачам.

Ходить [Іван] по панських фільварках та багацьких маєтках, шукає роботи, а її немає (Чорн., Визвол. земля, 1959, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багацький — бага́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. багацький — -а, -е, розм. Прикм. до багач. || Належний багачеві, багачам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багацький — БАГА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до бага́ч. Його Палагна була з багацького роду (М. Коцюбинський); [Антей:] Сестра моя й без посагу цінніша від всіх багацьких дочок (Леся Українка); Звичайно, не кепсько було б віддати Парасочку за багацького сина. Словник української мови у 20 томах
  4. багацький — Багата дівка, робить від суботи до понеділка. Іронія. В суботу ладить строї, а в неділю гуляє, а в понеділок відпочиває, коли бідні дівчата тяжко працюють цілий тиждень. Багата молода йде скоро до церкви. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. багацький — Бага́цький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. багацький — Багацький, -а, -е Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530. Словник української мови Грінченка