баглаї
БАГЛАЇ́, ї́в, мн., розм.
Неробство, лінощі.
Баглаї – ці воріженьки хижі, Так послизнуть нехай і вони! (П. Грабовський);
Чого не вигадають люди, коли їх змагають баглаї i заздрiсть! (О. Гончар).
◇ Баглаї́ би́ти (годува́ти) див. би́ти;
(1) Баглаї́ напа́ли (вки́нулися) кого і без дод., рідко – хто-небудь не хоче працювати, стає лінивим, млявим.
Такі мене баглаї напали (Панас Мирний);
Баглаї вкинулись та й робити не хочеться (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баглаї — Баглаї бити — те саме, що Байдики бити (див. байдики). Великий тлумачний словник сучасної мови
- Баглаї — Баглаї́ прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- баглаї — Баглаї́, -ї́в, -я́м, -я́ми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- баглаї — БАГЛАЇ́: ▲ Баглаї бити — ледарювати; байдики бити. От, баглаї б’є (Номис, 1864, № 10940); Баглаї напали (вкинулися) — лінощі напали. Такі мене баглаї напали (Панас Мирний, V, 1955, 344); Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться (Словник Грінченка). Словник української мови в 11 томах
- баглаї — Баглаї, -їв м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191. Словник української мови Грінченка