1. Словник української мови у 20 томах

багнет

БАГНЕ́Т, а, ч.

1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик.

Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (І. Франко);

Потім кинулися [матроси] на ворожу піхоту з багнетами (В. Кучер);

І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (М. Бажан).

2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців).

У батальйонах полку лишилося по 15–20 активних багнетів (О. Гончар).

Здійма́ти / здійня́ти на багне́ти (на багне́т) див. здійма́ти;

Прийма́ти (іти́) / прийня́ти (піти́) на багне́ти див. прийма́ти.

◇ Зустріча́ти / зустрі́ти (зустрі́нути) в багне́ти (в штики́) див. зустріча́ти;

(1) Схре́щуються / схрести́лися багне́ти (мечі́, спи́си і т. ін.):

а) (чиї) хто-небудь вступає в бій, у боротьбу проти ворога.

Запекло схрестилися багнети нашого народу з лютим фашизмом (з переказу);

б) виникає гостра суперечка, полеміка між ким-небудь або з кимсь.

Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (із журн.);

Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багнет — багне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. багнет — сов. штик. Словник синонімів Караванського
  3. багнет — [багнет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. багнет — -а, ч. 1》 Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Іти на багнети — іти в атаку з багнетами. 2》 перен. Один боєць-піхотинець (у разі вказування на кількість бійців). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. багнет — Різновид кинджала, який кріпиться до цівки рушниці або автомата; використовувався для рукопашного бою з ХVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  6. багнет — схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  7. багнет — БАГНЕ́Т, ШТИК рідше. Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (С. Васильченко). ПІХОТИ́НЕЦЬ, БАГНЕ́Т розм., ШТИК розм. (при вказівці на кількість). Словник синонімів української мови
  8. багнет — Багне́т, -та; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. багнет — БАГНЕ́Т, а, ч. 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (Фр. Словник української мови в 11 томах