1. Словник української мови в 11 томах

багнет

БАГНЕ́Т, а, ч.

1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик.

Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (Фр., III, 1950, 233);

І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (Бажан, І, 1946, 139);

Потім кинулися [матроси] на ворожу піхоту з багнетами (Кучер, Чорноморці, 1956, 130).

Іти́ на багне́ти — іти в атаку з багнетами.

Добрий муляре, щастя ключі ти здобув, ідучи на багнети (Сос., Вірші, 1954, 16).

2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців).

У батальйонах полку лишилося по 15 — 20 активних багнетів (Гончар, І, 1954, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багнет — багне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. багнет — сов. штик. Словник синонімів Караванського
  3. багнет — [багнет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. багнет — -а, ч. 1》 Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Іти на багнети — іти в атаку з багнетами. 2》 перен. Один боєць-піхотинець (у разі вказування на кількість бійців). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. багнет — БАГНЕ́Т, а, ч. 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (І. Словник української мови у 20 томах
  6. багнет — Різновид кинджала, який кріпиться до цівки рушниці або автомата; використовувався для рукопашного бою з ХVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. багнет — схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  8. багнет — БАГНЕ́Т, ШТИК рідше. Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (С. Васильченко). ПІХОТИ́НЕЦЬ, БАГНЕ́Т розм., ШТИК розм. (при вказівці на кількість). Словник синонімів української мови
  9. багнет — Багне́т, -та; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)