багновище

БАГНОВИ́ЩЕ, а, с.

Те саме, що багно́ 1–3.

Олеся з Михайликом лагодились іти в ліс по ягоди, а дід казав: – Глядіть, діточки, далі від багновища, а то лихо буде (Б. Грінченко);

Крадькома поза деревами обережно йшов Ваня до багновища (В. Підмогильний);

Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багновище — багнови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. багновище — -а, с. Те саме, що багно 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багновище — див. болото Словник синонімів Вусика
  4. багновище — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  5. багновище — БАГНОВИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1 — 3. Олеся з Михайликом лагодились іти в ліс по ягоди, а дід казав: — Глядіть, діточки, далі від багновища, а то лихо буде (Гр. Словник української мови в 11 томах