багнути
БА́ГНУТИ, ну, неш, недок., діал.
1. з інфін. Дуже хотіти, бажати.
Мій син багне йти до школи так, що ну! (Сл. Гр.);
Він багне забути і про свій немолодий вік, і про осоружну хворобу (Л. Дмитерко).
2. за чим, чого. Прагнути до чого-небудь.
– Добре, коли молодий чоловік привикає любити правду, шукає її, багне за новими науками (О. Маковей);
“Чому ж ви не купуєте та не читаєте їх?” – “Ми не такі, яких душа багне” (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багнути — багну́ти дієслово недоконаного виду дуже хотіти; прагнути діал. Орфографічний словник української мови
- багнути — див. БАЖАТИ. Словник синонімів Караванського
- багнути — -ну, -неш, недок., діал. 1》 з інфін. Дуже хотіти, бажати. 2》 за чим, чого. Прагнути до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багнути — див. хотіти Словник синонімів Вусика
- багнути — ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст. Словник синонімів української мови
- багнути — Ба́гнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- багнути — БАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, недок., діал. 1. з інфін. Дуже хотіти, бажати. Мій син багне йти до школи так, що ну! (Сл. Гр.); Він багне забути і про свій немолодий вік, і про осоружну хворобу (Дмит., Обпалені.., 1962, 14). 2. за чим, чого. Словник української мови в 11 томах
- багнути — Багнути, -ну, -неш гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у. Словник української мови Грінченка