1. Словник української мови у 20 томах

багровий

БАГРО́ВИЙ, а, е.

Густо-червоний.

Ой чого ти, роженько, сама в городі, Рожа моя повна, червона, багрова? (П. Чубинський);

Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло (І. Франко);

Саїд схопився і щось хотів заперечити, а обличчя з блідого, втомленого зробилося червоним, аж багровим (Іван Ле);

Місяць був багровий, немов увібрав у себе відблиски крові (О. Полторацький);

// Густо-червоний з легким синюватим відтінком.

Швидким рухом зняла [Настя] браслети і показала багрові синці від мотузків на руках (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багровий — багро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багровий — Багряний, бурячковий, чермний, шарлатний, див. порфіровий, пурпурний Словник чужослів Павло Штепа
  3. багровий — -а, -е. Густо-червоний. || Густо-червоний з легким синюватим відтінком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багровий — див. червоний Словник синонімів Вусика
  5. багровий — БАГРЯ́НИЙ (густо-червоний, іноді з темним або фіолетовим відтінком), БАГРО́ВИЙ, ПУРПУ́РНИЙ, ПУРПУРО́ВИЙ, ПОРФІ́РНИЙ рідше, ПОРФІ́РОВИЙ рідше; КАРМАЗИ́НОВИЙ (з темним відтінком); БУРЯКО́ВИЙ, БУРЯЧКО́ВИЙ рідше (темно-червоний з синюватим відтінком). Словник синонімів української мови
  6. багровий — БАГРО́ВИЙ, а, е. Густо-червоний. Ой чого ти, роженько, сама в городі, Рожа моя повна, червона, багрова? (Чуб., III, 1872, 432); Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло (Фр. Словник української мови в 11 томах