багровий

БАГРЯ́НИЙ (густо-червоний, іноді з темним або фіолетовим відтінком), БАГРО́ВИЙ, ПУРПУ́РНИЙ, ПУРПУРО́ВИЙ, ПОРФІ́РНИЙ рідше, ПОРФІ́РОВИЙ рідше; КАРМАЗИ́НОВИЙ (з темним відтінком); БУРЯКО́ВИЙ, БУРЯЧКО́ВИЙ рідше (темно-червоний з синюватим відтінком). Сонце сходило, як жар, багряне, Мов нагріте від вогню боїв (Д. Павличко); Непомітно надійшов ранок, залив пурпурним сяйвом ліс (М. Шеремет); Кармазинове сонце, наче крізь жовту югу, розцвітало спекою (О. Донченко); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (А. Головко). — Пор. 1. черво́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багровий — багро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. багровий — Багряний, бурячковий, чермний, шарлатний, див. порфіровий, пурпурний Словник чужослів Павло Штепа
  3. багровий — -а, -е. Густо-червоний. || Густо-червоний з легким синюватим відтінком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багровий — БАГРО́ВИЙ, а, е. Густо-червоний. Ой чого ти, роженько, сама в городі, Рожа моя повна, червона, багрова? (П. Чубинський); Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло (І. Словник української мови у 20 томах
  5. багровий — див. червоний Словник синонімів Вусика
  6. багровий — БАГРО́ВИЙ, а, е. Густо-червоний. Ой чого ти, роженько, сама в городі, Рожа моя повна, червона, багрова? (Чуб., III, 1872, 432); Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло (Фр. Словник української мови в 11 томах