багровіти
БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док.: забагряні́ти, побагряні́ти, забагряни́тися, забогрові́ти, побагрові́ти, обагри́тися, побурякові́ти. На дворищах багряніли, осипаючись, клени, густою червінню бралися ягоди та листя калини (В. Козаченко); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля, весь захід нагадував глибоку рану... (Ю. Збанацький); В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда); Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький). — Пор. 1. червоні́ти, 2. червоні́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багровіти — багрові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- багровіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Набирати багрового кольору, ставати багровим. 2》 Виднітися, вирізнятися своїм багровим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багровіти — БАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Набувати багрового кольору, ставати багровим. Польські сенатори з подивом і обуренням переглянулись, потім почали багровіти (В. Малик); – Бреше вона! – вигукнув піп, багровіючи від сорому і злості (А. Словник української мови у 20 томах
- багровіти — БАГРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Набирати багрового кольору, ставати багровим. — Бреше вона!— вигукнув піп, багровіючи від сорому і злості (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах