1. Словник української мови у 20 томах

байдикувати

БАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Нічого не робити, нічим не займатися.

Яким почав байдикувати й залежуватись (І. Нечуй-Левицький);

День у день тинявся він без діла, байдикуючи по станції (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдикувати — байдикува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. байдикувати — Байдувати, ледарювати, дармувати, гультяювати, байдики <�байди, баглаї> бити, посиденьки <�лежня, сім неділь на тиждень> справляти, ловити ґав, тинятися без діла, фам. ханьки м'яти. Словник синонімів Караванського
  3. байдикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Нічого не робити, нічим не займатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. байдикувати — див. іти; лінитися; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
  5. байдикувати — ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. байдикувати — Байдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. байдикувати — БАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок; розм. Нічого не робити, нічим не займатися. Яким почав байдикувати й залежуватись (Н.-Лев., І, 1956, 181); День у день тинявся він без діла, байдикуючи по станції (Кач., II, 1958, 360). Словник української мови в 11 томах
  8. байдикувати — Байдикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. АД. І. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146. Словник української мови Грінченка