1. Словник української мови у 20 томах

байстря

БАЙСТРЯ́, я́ти, с., заст., зневажл.

Позашлюбна дитина.

– А я, неначе навісна, .. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною, Зовуть покриткою, дурною (Т. Шевченко);

Вона хоч ласку чию бачила?.. Без батька, без матері, байстря... живе тут собі з милості (В. Винниченко);

Вона .. висварила Марту, що Марта має привести байстря. Так їй і треба. Але від кого та дитина? (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байстря — байстря́ іменник середнього роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. байстря — -яти, с., зневажл., лайл. Позашлюбна дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байстря — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. байстря — БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька.. Словник синонімів української мови
  5. байстря — Байстря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т, -ря́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. байстря — БАЙСТРЯ́, я́ти, с., дорев., зневажл., лайл. Позашлюбна дитина. — А я, неначе навісна,.. З байстрям розхристана бреду. Сміються люди надо мною. Зовуть покриткою, дурною (Шевч., II, 1963, 121). Словник української мови в 11 томах
  7. байстря — Байстря, -ряти с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч. Словник української мови Грінченка