1. Словник української мови у 20 томах

бал

БАЛ¹, у, ч.

Велике гуляння з урочистостями, забавами, танцями.

Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (І. Котляревський);

За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Т. Шевченко);

Був справжній маскарадний бал, дуже людний і парадний (М. Коцюбинський).

(1) Костюмо́ваний бал – бал, учасники якого одягнені в маскарадні костюми.

Увечері відбувся костюмований бал (з газ.).

◇ З корабля́ [та] на бал див. корабе́ль;

Пра́вити бал див. пра́вити¹.

БАЛ², а, ч.

1. Одиниця виміру сили, інтенсивності якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.).

З моря дув сильний вітер, не менш як п'ять-шість балів (Ю. Смолич);

– Купалися в морі. Був шторм. Невеликий. Чотири бали (Ю. Мушкетик).

2. Виражена цифрою оцінка знань і поведінки учня.

Меншого бала як п'ять ніколи не одержував (О. Донченко);

– А цього року іспиту не витримали? – Ні, витримав. Набрав три п'ятірки і дві четвірки. Двадцять три бали (В. Собко);

Проблема переходу на 12-бальну систему полягала не стільки в зміні кількості балів, скільки в зміні самої суті підходу до навчальної праці дитини (з наук. літ.);

Рейтинговий бал;

// Цифрова оцінка успіхів у спортивних змаганнях.

За виконання вільних вправ гімнастка одержала найвищу оцінку – 10 балів (з газ.);

При підрахунку результатів слалому штрафні бали переводяться у штрафний час (один бал відповідає одній секунді) (з газ.).

(1) Висо́кий бал – оцінка, що відбиває найкращі успіхи або найкращу поведінку.

25 щасливчиків завдяки високим балам на іспитах вибороли право безплатно поїхати поїздом додому у рамках акції “Квиток до мами” (з газ.);

(2) Низьки́й бал – оцінка, що відбиває незадовільні успіхи або незадовільну поведінку.

В його білеті завжди рясно рябіє низькими балами (М. Стельмах);

(3) Прохідни́й бал – мінімальна сума балів абітурієнта на вступних екзаменах, що дає йому право зарахування до навчального закладу.

Я не вельми сподівався на його допомогу, а все ж хотілося бодай поговорити з кимось, хто добре обізнаний на інститутських справах, розпитати, який нині конкурс, який прохідний бал, на що найбільше звертають увагу (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бал — бал 1 іменник чоловічого роду одиниця виміру бал 2 іменник чоловічого роду танцювальний вечір * Але: два, три, чотири ба́ли Орфографічний словник української мови
  2. бал — I -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний. II -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, землетрусу тощо): землетрус у сім балів. 2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. баловий: балова система успішності. Літературне слововживання
  3. бал — (шкільн.) оцінка Словник чужослів Павло Штепа
  4. бал — I -у, ч. Великий вечір з танцями. Випускний бал — бал, присвячений успішному закінченню навчання у середньому або вищому навчальному закладі. II -а, ч. 1》 Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бал — I (франц. bal, від bailer – танцювати) урочистий вечір з танцями під музику, іноді в святковому вбранні з масками – Б.-маскарад. II (від франц. balle – м’яч, куля) 1. Умовна одиниця для оцінки ступеня інтенсивності або якості певного явища (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бал — з корабля́ (та) на бал. Відразу, без затримки, не зволікаючи. — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер); Я приїхав до Куп’янська 9 травня... Фразеологічний словник української мови
  7. бал — Бал, -лу (відзначення); ба́ли, -лів. Бал з істо́рії, з аритме́тики (а не по істо́рії, по аритме́тиці) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бал — БАЛ¹ у, ч. Великий вечір з танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Котл., І, 1952, 226); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. бал — рос. бал (від фр. balle — куля) — 1. Умовна одиниця, за якою визначають ступінь наукових знань або якості певного явища, дії. 2. Оцінка успішності й поведінки у навчальних закладах. 3. Одиниця для оцінки в деяких видах спортивних змагань тощо. Eкономічна енциклопедія
  10. бал — Бал, -лу м. Балъ. Рудч. Ск. І. 9. ум. балок. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90. Словник української мови Грінченка