бал

рос. бал

(від фр. balle — куля) — 1. Умовна одиниця, за якою визначають ступінь наукових знань або якості певного явища, дії. 2. Оцінка успішності й поведінки у навчальних закладах. 3. Одиниця для оцінки в деяких видах спортивних змагань тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бал — БАЛ¹, у, ч. Велике гуляння з урочистостями, забавами, танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (І. Котляревський); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Т. Словник української мови у 20 томах
  2. бал — з корабля́ (та) на бал. Відразу, без затримки, не зволікаючи. — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер); Я приїхав до Куп’янська 9 травня... Фразеологічний словник української мови
  3. бал — бал 1 іменник чоловічого роду одиниця виміру бал 2 іменник чоловічого роду танцювальний вечір * Але: два, три, чотири ба́ли Орфографічний словник української мови
  4. бал — Бал, -лу (відзначення); ба́ли, -лів. Бал з істо́рії, з аритме́тики (а не по істо́рії, по аритме́тиці) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бал — I -у, ч. Великий вечір з танцями. Випускний бал — бал, присвячений успішному закінченню навчання у середньому або вищому навчальному закладі. II -а, ч. 1》 Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бал — I (франц. bal, від bailer – танцювати) урочистий вечір з танцями під музику, іноді в святковому вбранні з масками – Б.-маскарад. II (від франц. balle – м’яч, куля) 1. Умовна одиниця для оцінки ступеня інтенсивності або якості певного явища (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бал — I -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний. II -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, землетрусу тощо): землетрус у сім балів. 2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. баловий: балова система успішності. Літературне слововживання
  8. бал — (шкільн.) оцінка Словник чужослів Павло Штепа
  9. бал — БАЛ¹ у, ч. Великий вечір з танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Котл., І, 1952, 226); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. бал — Бал, -лу м. Балъ. Рудч. Ск. І. 9. ум. балок. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90. Словник української мови Грінченка