баланс

рос. баланс

(від фр. balance-ваги) — вага, рівновага, врівноважування. Система взаємопов'язаних показників, котрі характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, їх розміщення та використання. Це кількісне і структурне співвідношення, що складається з двох ідентичних частин, де зазначаються показники балансу: надходження (нагромадження); витрати (розміщення) одних і тих самих показників (основних фондів та оборотних коштів: засобів виробництва, грошей, товарно-матеріальних цінностей). Б. складається у вартісному вимірі (грошовому вираженні) або у натуральному (фізичному) вимірі. Б. — це документ, у якому міститься балансовий звіт господарської одиниці за певний період (квартал, рік). Б. активний, коли надходження перевищують виграти (платежі), а пасивний Б. — коли витрати (платежі) перевищують надходження. У ряді країн існує практика складання внутрішніх і зовнішніх Б. Внутрішній Б. використовується для планування та управління господарсько-фінансовою діяльністю підприємства (компанії), аналізу результатів його виробничих, торгових та фінансових операцій, контролю за роботою філій. Зовнішній Б. разом з іншими формами зовнішньої звітності є єдиним і найповнішим легальним джерелом інформації. Зміст, структура і порядок представлення зовнішнього Б. встановлюються законодавством держави. Б. подають в державні керівні та податкові органи, банки, фондові біржі, публікують у спеціальних виданнях. На підставі Б. судять про стан, можливості, рівень і перспективи розвитку підприємства (компанії).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баланс — -у, ч. 1》 бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баланс — див. балянс Словник чужослів Павло Штепа
  3. баланс — Одна з форм звітності про господарську діяльність. Універсальний словник-енциклопедія
  4. баланс — БАЛА́НС, у, ч. 1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Словник української мови в 11 томах
  5. баланс — БАЛА́НС¹, у, ч. 1. бухг. Порівняльний результат прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. – У твоїх вікнах, на службі, ще світилося... – Баланс підбивали. Морока та й годі... (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  6. баланс — бала́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. баланс — (англ. bаlance) система взаємопов’язаних показників, які характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Б. може бути плановим або звітним. Плановий... Економічний словник
  8. баланс — [баланс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  9. баланс — бала́нс (франц. balance, букв. – терези, від лат. bilanx – той, що має дві вагові чаші) 1. Рівновага, урівноважування. 2. Система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. баланс — Баланс — balance — Bilanz — 1) Рівновага, урівноваження. Рівність між кількістю речовини (в одиницях маси), що надходить на яку-небудь технологічну або ін. операцію та сумарною її кількістю, яка виходить з неї, напр. Гірничий енциклопедичний словник