1. Словник української мови в 11 томах

баланс

БАЛА́НС, у, ч.

1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок.

— У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Морока та й годі… (Кучер, Трудна любов, 1960, 520).

∆ Акти́вний бала́нс — підсумок, в якому прибутки перевищують витрати;

Паси́вний бала́нс — підсумок, в якому витрати перевищують прибутки.

2. чого, який. Співвідношення між взаємозв’язаними частинами, сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається.

В’яне вся рослина або окремі її частини. Основна причина — порушення водного балансу в рослині (Захист рослин.., 1952, 85);

Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (Наука.., 1, 1957, 23);

Докорінно поліпшено структуру паливного балансу; на нову технічну базу переведено електроенергетику (Резол. XXII з.., 1961, 12);

Річна потреба колгоспу в кормах встановлюється на основі кормового балансу (Свинарство, 1956, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баланс — бала́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. баланс — див. балянс Словник чужослів Павло Штепа
  3. баланс — [баланс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. баланс — Баланс — balance — Bilanz — 1) Рівновага, урівноваження. Рівність між кількістю речовини (в одиницях маси), що надходить на яку-небудь технологічну або ін. операцію та сумарною її кількістю, яка виходить з неї, напр. Гірничий енциклопедичний словник
  5. баланс — -у, ч. 1》 бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. баланс — БАЛА́НС¹, у, ч. 1. бухг. Порівняльний результат прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. – У твоїх вікнах, на службі, ще світилося... – Баланс підбивали. Морока та й годі... (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  7. баланс — (англ. bаlance) система взаємопов’язаних показників, які характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Б. може бути плановим або звітним. Плановий... Економічний словник
  8. баланс — бала́нс (франц. balance, букв. – терези, від лат. bilanx – той, що має дві вагові чаші) 1. Рівновага, урівноважування. 2. Система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. баланс — Одна з форм звітності про господарську діяльність. Універсальний словник-енциклопедія
  10. баланс — рос. баланс (від фр. balance-ваги) — вага, рівновага, врівноважування. Система взаємопов'язаних показників, котрі характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, їх розміщення та використання. Eкономічна енциклопедія