баланс
бала́нс
-у, ч.
1》 бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок.
|| Елемент методу бухгалтерського обліку.
|| Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що характеризують у грошовому вираженні склад, розміщення, джерело і призначення коштів на звітний період.
Активний баланс — підсумок, в якому прибутки перевищують витрати.
Баланс виробничих потужностей — спеціальний баланс, який характризує динаміку виробничих потужностей.
Баланс державного бюджету — співвідношення грошових прибутків та видатків держави.
Баланс доходів та видатків — фінансовий баланс, в розділах якого вказані джерела та величини прибутків та видатків.
Баланси вартості — сукупність окремих балансів, усі показники яких виражені у грошовій формі.
Баланс обігових коштів — форма відображення процесів надходження та використання обігових коштів підприємства.
Баланс основних фондів — система показників, що характеризують рух основних фондів за планом чи звітом.
Баланс підприємства — головна форма бухгалтерської звітності промислових компаній та підприємств країн з ринковою економікою.
Баланс попиту і пропозиції — сукупність економічних показників, що характеризують співвідношення між товарними ресурсами та платоспроможним попитом на окремі товари.
Баланс праці — система показників, що характеризують трудові ресурси, їх наявність за видами зайнятості і суспільних груп.
Баланс руху капіталів — баланс, що відображає приплив іноземних інвестицій та позик, а також надання кредитів та капіталовкладень за кордоном.
Баланс фінансових ресурсів — комплексний прогнозний розрахунок.
Вартісні баланси — сукупність балансів, в яких всі показники виражені у вартісній (грошовій) формі.
Вступний баланс — бухгалтерський баланс, що його складено на момент виникнення підприємства за описом його майна.
Емісійний баланс — баланс центрального банку – емітенту грошових знаків, який розробляють для визначення розмірів та структури операцій випуску та вилучення грошових знаків за певний період часу.
Звітний баланс — бухгалтерський баланс, складений на певну дату.
Зовнішній баланс (екстерн-баланс) — баланс підприємства, що його складено спеціально для оприлюднення, тобто для акціонерів, кредиторів, податкової інспекції, громадськості (зазвичай засвідчується аудитором).
Зовнішньоторговельний баланс — співвідношення вартості товарів, що їх ввезено у країну, та тих, що вивезені з неї за певний період.
Компенсаційний баланс — частина комерційного кредиту, яку позичальник зобов'язаний тримати в банку у вигляді депозиту.
Консолідований баланс — зведена бухгалтерська звітність про діяльность та фінансові результати материнської та дочірніх компаній.
Ліквідаційний баланс — бухгалтерський звітний баланс, який характеризує майновий стан підприємства на дату припинення його існування як юридичної особи.
Матеріальні баланси — сукупність балансів, показники яких характеризують виробництво і розподіл конкретних видів промислової та сільськогосподарської продукції.
Об'єднавчий баланс — бухгалтерський баланс, що його складають у разі злиття (об'єднання) кількох підприємств або приєднання до певного підприємства однієї чи кількох структурних одиниць.
Пасивний баланс — підсумок, в якому видатки перевищують прибутки.
Платіжний баланс — співвідношення платежів, що надійшли з-за кордону, і платежів, здійснених країною за кордоном, за певний період.
Активний платіжний баланс — платіжний баланс, у якому сума закордонних надходжень країни перевищує суму її закордонних витрат і платежів.
Пасивний платіжний баланс — платіжний баланс, що характеризується перевищенням закордонних витрат і платежів країни над її надходженнями з-за кордону.
Річний баланс — один із видів бухгалтерського звітного балансу підприємства, що включає баланс прибутків та видатків, економічні індекси.
Розподільчий баланс — бухгалтерський баланс, що його складено на момент розподілу підприємства.
Розрахунковий баланс — співвідношення між грошовими вимогами і грошовими зобов'язаннями країни, які виникли внаслідок її торгових та інших відносин з іншими країнами за певний період (або на певну дату).
Сальдовий баланс — бухгалтерський баланс, який містить дані про сальдо рахунків бухгалтерського обліку на певну дату.
Самостійний баланс — бухгалтерський баланс юридичної особи – організації, що володіє відокремленим майном і має право від свого імені виступати в суді, арбітражі та ін.
Торгівельний баланс — співвідношення між вартістю експорту та імпорту країни за певний період (найчастіше рік).
Активний торгівельний баланс — торговельний баланс, який характеризується перевищенням вивезення товарів з країни над ввезенням у неї.
Пасивний торгівельний баланс — торговельний баланс, у якому ввезення товарів переважає над вивезенням.
2》 чого, який. Співвідношення між взаємозв'язаними частинами, сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається.
3》 Рівновага, урівноваження.
4》 Система показників, які характеризують співвідношення або рівновагу в явищі, яке постійно змінюється.
Значення в інших словниках
- баланс — бала́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- баланс — див. балянс Словник чужослів Павло Штепа
- баланс — [баланс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
- баланс — Баланс — balance — Bilanz — 1) Рівновага, урівноваження. Рівність між кількістю речовини (в одиницях маси), що надходить на яку-небудь технологічну або ін. операцію та сумарною її кількістю, яка виходить з неї, напр. Гірничий енциклопедичний словник
- баланс — БАЛА́НС¹, у, ч. 1. бухг. Порівняльний результат прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. – У твоїх вікнах, на службі, ще світилося... – Баланс підбивали. Морока та й годі... (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- баланс — (англ. bаlance) система взаємопов’язаних показників, які характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Б. може бути плановим або звітним. Плановий... Економічний словник
- баланс — бала́нс (франц. balance, букв. – терези, від лат. bilanx – той, що має дві вагові чаші) 1. Рівновага, урівноважування. 2. Система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
- баланс — Одна з форм звітності про господарську діяльність. Універсальний словник-енциклопедія
- баланс — БАЛА́НС, у, ч. 1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Словник української мови в 11 томах
- баланс — рос. баланс (від фр. balance-ваги) — вага, рівновага, врівноважування. Система взаємопов'язаних показників, котрі характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, їх розміщення та використання. Eкономічна енциклопедія