1. Гірничий енциклопедичний словник

баланс

Баланс — balance — Bilanz — 1) Рівновага, урівноваження. Рівність між кількістю речовини (в одиницях маси), що надходить на яку-небудь технологічну або ін. операцію та сумарною її кількістю, яка виходить з неї, напр., з продуктами розділення, переробки, збагачення:

Go = G1+G2+...+Gi

або у відсотках:

100 = γ1+γ2+...+γі.

2) Система показників, які характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. бухгалтерський Б., паливний Б., водний Б. 3) Урівноважуючий пристрій в механічних системах, напр., для урівноваження обертових мас у приводах.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баланс — бала́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. баланс — див. балянс Словник чужослів Павло Штепа
  3. баланс — [баланс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. баланс — -у, ч. 1》 бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баланс — БАЛА́НС¹, у, ч. 1. бухг. Порівняльний результат прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. – У твоїх вікнах, на службі, ще світилося... – Баланс підбивали. Морока та й годі... (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  6. баланс — (англ. bаlance) система взаємопов’язаних показників, які характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Б. може бути плановим або звітним. Плановий... Економічний словник
  7. баланс — бала́нс (франц. balance, букв. – терези, від лат. bilanx – той, що має дві вагові чаші) 1. Рівновага, урівноважування. 2. Система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. баланс — Одна з форм звітності про господарську діяльність. Універсальний словник-енциклопедія
  9. баланс — БАЛА́НС, у, ч. 1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Словник української мови в 11 томах
  10. баланс — рос. баланс (від фр. balance-ваги) — вага, рівновага, врівноважування. Система взаємопов'язаних показників, котрі характеризують наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, їх розміщення та використання. Eкономічна енциклопедія