балаганчик
БАЛАГА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до балага́н.
Балаганчик заревів, загримів, зарокотав. Вискочив циган, метнувся перед публікою і пропав за тиром... (М. Хвильовий);
Лубок і балаганчик не нижче явище, ніж поважний театр, а просто інше явище (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балаганчик — балага́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- балаганчик — -а, ч. Зменш. до балаган; маленький балаган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балаганчик — див. крамниця Словник синонімів Вусика