1. Словник української мови у 20 томах

балакатися

БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм.

Мати бажання, охоту розмовляти.

– Чого ж ви мовчите? – Та якось не балакається (Сл. Гр.);

А у дорозі, бач, балакається много (Ю. Федькович);

// Легко точитися, вестися (про розмову).

Вітерець листом шешелить, бджола гуде.., то воно й балакається – точиться розмова, точиться... (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балакатися — бала́катися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. балакатися — -ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балакатися — БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. А у дорозі, бач, балакається многв (Федьк., Буковина, 1950, 44); — Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається (Сл. Гр.); // Легко точитися, вестися (про розмову). Словник української мови в 11 томах
  4. балакатися — Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається. Словник української мови Грінченка