балансомір
БАЛАНСОМІ́Р, а, ч.
Прилад для вимірювання різниці між прибутком і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери.
Отримання точних даних експерименту без балансоміра неможливе (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балансомір — балансомі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- балансомір — -а, ч. Прилад для вимірювання різниці між надходженням і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери. Великий тлумачний словник сучасної мови