балансування

БАЛАНСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. балансува́ти.

Вся вища нервова діяльність складається з постійного чергування або, краще сказати, балансування цих трьох основних процесів: збудження, гальмування і розгальмовування (з навч. літ.);

// перен.

Тонке балансування на противагах створює стійкість передусім самої держави (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балансування — балансува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. балансування — -я, с. Дія за знач. балансувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балансування — Зрівноваження сил, що виникають внаслідок несиметричного розміщення мас в обертових елементах машини (напр., роторі турбіни, колесі автомобіля), шляхом додавання або зменшення додаткової маси. Універсальний словник-енциклопедія
  4. балансування — БАЛАНСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. балансува́ти. Вся вища нервова діяльність.. складається з постійного чергування або, краще сказати, балансування цих трьох основних процесів: збудження, гальмування і розгальмовування (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 44). Словник української мови в 11 томах