балантидіаз
БАЛАНТИДІА́З, БАЛАНТИДІО́З, у, ч., вет., мед.
Інфекційне захворювання людей та деяких тварин, зокрема свиней, що спричиняється балантидіями і характеризується виразковим ураженням товстого кишечника із порушенням його функцій.
Патологічний процес при балантидіазі розвивається в результаті розмноження паразитів у тканинах товстої кишки, іноді в дистальній частині тонкої кишки, внаслідок чого утворюються виразки. За клінічним протіканням розрізняють гострий і хронічний балантидіаз (з наук.-попул. літ.);
Балантидіоз належить до інвазійних хвороб (з навч. літ.);
При хронічному балантидіозі у поросят діагностується відставання у рості й розвитку (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балантидіаз — -у, ч., мед., вет. Інфекційне захворювання свиней та людини, що характеризується виразковим ураженням товстої кишки з порушенням її функції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балантидіаз — балантидіа́з хвороба людини і свиней, спричинювана інфузорією балантидієм. У тварин – балантидіоз. Словник іншомовних слів Мельничука