балафон
БАЛАФО́Н, а, ч.
Музичний ударний інструмент, набір дерев'яних пластинок, поширений у країнах Західної Африки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балафон — -а, ч. див. балафо. Великий тлумачний словник сучасної мови