балата
БАЛА́ТА, и, ж.
1. Південноамериканське тропічне дерево родини сапотових.
2. Загуслий молочний сік цього дерева, за властивостями і складом близький до гутаперчі.
Балату активно використовують у технічній промисловості для ізоляції підводних кабелів, виготовлення стійких до хімічного впливу резервуарів, прокладок і т. ін. (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балата — бала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- балата — -и, ж. Ліричний пісенний жанр, поширений в Італії в 13-15 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балата — бала́та (ісп. balata) 1. Рід деревних тропічних рослин родини сапотових. 2. Молочний сік цього дерева, що зазнав коагуляції. Властивостями й складом близький до гутаперчі. Словник іншомовних слів Мельничука