балата
бала́та
-и, ж.
Ліричний пісенний жанр, поширений в Італії в 13-15 ст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балата — БАЛА́ТА, и, ж. 1. Південноамериканське тропічне дерево родини сапотових. 2. Загуслий молочний сік цього дерева, за властивостями і складом близький до гутаперчі. Словник української мови у 20 томах
- балата — бала́та (ісп. balata) 1. Рід деревних тропічних рослин родини сапотових. 2. Молочний сік цього дерева, що зазнав коагуляції. Властивостями й складом близький до гутаперчі. Словник іншомовних слів Мельничука
- балата — бала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови