балата

бала́та

-и, ж.

Ліричний пісенний жанр, поширений в Італії в 13-15 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балата — бала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. балата — БАЛА́ТА, и, ж. 1. Південноамериканське тропічне дерево родини сапотових. 2. Загуслий молочний сік цього дерева, за властивостями і складом близький до гутаперчі. Словник української мови у 20 томах
  3. балата — бала́та (ісп. balata) 1. Рід деревних тропічних рослин родини сапотових. 2. Молочний сік цього дерева, що зазнав коагуляції. Властивостями й складом близький до гутаперчі. Словник іншомовних слів Мельничука