балата

бала́та

(ісп. balata)

1. Рід деревних тропічних рослин родини сапотових.

2. Молочний сік цього дерева, що зазнав коагуляції. Властивостями й складом близький до гутаперчі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балата — бала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. балата — -и, ж. Ліричний пісенний жанр, поширений в Італії в 13-15 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балата — БАЛА́ТА, и, ж. 1. Південноамериканське тропічне дерево родини сапотових. 2. Загуслий молочний сік цього дерева, за властивостями і складом близький до гутаперчі. Словник української мови у 20 томах