1. Словник української мови у 20 томах

балик

БАЛИ́К, у́, ч.

1. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби.

Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав'яр, балики (О. Стороженко);

Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець (М. Коцюбинський);

Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.);

Балик із товстолобика не поступається осетровим (з газ.).

2. Прикопчений шматок м'яса.

Балик курячий;

Балик свинячий сирокопчений.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балик — Ба́лик: — (від бал) — банкетний зал, тут: харчевня [11] Словник з творів Івана Франка
  2. балик — бали́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. балик — -у, ч. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балик — А, ч. Живіт. Оце жирпоп, балик зі штанів вилазить. Словник сучасного українського сленгу
  5. балик — Бали́к, -ка; -лики́, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. балик — БАЛИ́К, у́, ч. Просолена і пров’ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої красної риби. Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав’яр, балики (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. балик — Балик, (-ка?) м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа). Словник української мови Грінченка