1. Словник української мови в 11 томах

балик

БАЛИ́К, у́, ч. Просолена і пров’ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої красної риби.

Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав’яр, балики (Стор., І, 1957, 367);

Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець (Коцюб., III, 1956, 69);

Баликом називають спинку частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр.. страви, 1957, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балик — Ба́лик: — (від бал) — банкетний зал, тут: харчевня [11] Словник з творів Івана Франка
  2. балик — бали́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. балик — -у, ч. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балик — БАЛИ́К, у́, ч. 1. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби. Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав'яр, балики (О. Словник української мови у 20 томах
  5. балик — А, ч. Живіт. Оце жирпоп, балик зі штанів вилазить. Словник сучасного українського сленгу
  6. балик — Бали́к, -ка; -лики́, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. балик — Балик, (-ка?) м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа). Словник української мови Грінченка