балонет

БАЛОНЕ́Т, а, ч., ав.

Спеціальний балон із повітрям, який уміщають всередині оболонки аеростата для підтримання в ній необхідного тиску газу і збереження її зовнішньої форми.

Без балонета політ аеростата неможливий (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балонет — балоне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови