балонет
БАЛОНЕ́Т, а, ч., ав.
Спеціальний балон із повітрям, який уміщають всередині оболонки аеростата для підтримання в ній необхідного тиску газу і збереження її зовнішньої форми.
Без балонета політ аеростата неможливий (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балонет — балоне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови