1. Словник української мови у 20 томах

балон

БАЛО́Н, а, ч.

1. Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, признач. для зберігання та перевезення газів або рідин.

Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем (В. Собко);

У багатьох віддалених від великих центрів місцевостях саме балони стали першим кроком до загальної газифікації (з газ.);

* У порівн. Яка страшна трагедія! Елегантні пані і ще елегантніші дівчата ходили в грубезних валянках, в ганчір'яних потворних бурках, що виглядали на ногах, як балони, набиті клоччям і повикривлювані в різні боки (І. Багряний).

2. Гумова автомобільна, велосипедна, тракторна і т. ін. шина, яка наповнюється повітрям.

Билися об каміння гумові балони, дерев'яні кузови кидало на поворотах, наче іграшкові, гуркіт моторів то ставав глухішим, то хвилинами здіймався до виючих нот (Ю. Бедзик).

3. Газонепроникна оболонка аеростата, наповнена гарячим повітрям або газом, легшим за повітря.

Французи Монгольф'є Жозеф (1740–1810) і Етьєн (1745–1799) першими сконструювали балон, наповнений гарячим повітрям, який здійснив політ 1783 р. (з навч. літ.).

4. Колба для розміщення електродів електровакуумного або електронного приладів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балон — бало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балон — -а, ч. 1》 Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин. 2》 Гумова автомобільна та ін. шина, яка наповнюється повітрям. 3》 Газонепроникна оболонка аеростата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балон — 1 (-а) ч. 1. мол. Пластмасова пляшка з-під коли. ПСУМС, 5. 2. гірн. Трилітрова банка. ФССГД, 27. Словник жарґонної лексики української мови
  4. балон — бало́н (франц. ballon, з італ. pallone – куля, м’яч) 1. Колба електровакуумного або іонного приладу. 2. Оболонка з повітрям (амортизаційний пристрій) або газом, легшим за повітря (частина аеростата, дирижабля). 3. Посудина, в якій зберігають і перевозять газ або рідину. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. балон — ШИ́НА (автомобільна), БАЛО́Н. У шумі шин кудись біжать машини (В. Сосюра); Билися об каміння гумові балони (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  6. балон — БАЛО́Н, а, ч. 1. Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин. Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем (Собко, Біле полум’я, 1952, 257). 2. Гумова автомобільна та ін. Словник української мови в 11 томах