1. Великий тлумачний словник сучасної мови

балон

бало́н

-а, ч.

1》 Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин.

2》 Гумова автомобільна та ін. шина, яка наповнюється повітрям.

3》 Газонепроникна оболонка аеростата.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балон — бало́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балон — БАЛО́Н, а, ч. 1. Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, признач. для зберігання та перевезення газів або рідин. Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем (В. Словник української мови у 20 томах
  3. балон — 1 (-а) ч. 1. мол. Пластмасова пляшка з-під коли. ПСУМС, 5. 2. гірн. Трилітрова банка. ФССГД, 27. Словник жарґонної лексики української мови
  4. балон — бало́н (франц. ballon, з італ. pallone – куля, м’яч) 1. Колба електровакуумного або іонного приладу. 2. Оболонка з повітрям (амортизаційний пристрій) або газом, легшим за повітря (частина аеростата, дирижабля). 3. Посудина, в якій зберігають і перевозять газ або рідину. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. балон — ШИ́НА (автомобільна), БАЛО́Н. У шумі шин кудись біжать машини (В. Сосюра); Билися об каміння гумові балони (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  6. балон — БАЛО́Н, а, ч. 1. Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин. Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем (Собко, Біле полум’я, 1952, 257). 2. Гумова автомобільна та ін. Словник української мови в 11 томах