1. Словник української мови у 20 томах

балончик

БАЛО́НЧИК, а, ч.

Зменш. до бало́н 1, 4.

Санітарка взяла гумовий балончик (Ю. Смолич).

(1) Га́зовий бало́нчик – невеликий балончик з їдким газом подразнювальної або сльозогінної дії.

Надзвичайно дієвим засобом самозахисту (до того ж компактним і зручним для носіння й використання) є газові балончики (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балончик — бало́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балончик — -а, ч. Зменш. до балон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балончик — БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н. Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228). Словник української мови в 11 томах