1. Словник української мови в 11 томах

балончик

БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н.

Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балончик — бало́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балончик — -а, ч. Зменш. до балон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балончик — БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н 1, 4. Санітарка взяла гумовий балончик (Ю. Смолич). (1) Га́зовий бало́нчик – невеликий балончик з їдким газом подразнювальної або сльозогінної дії. Словник української мови у 20 томах