балощі
БА́ЛОЩІ, ів, мн.
1. Дія за знач. ба́лувати 1.
– І в кого вона така вдалась? .. Охо-хо, все то балощі! (Леся Українка).
2. Дія за знач. ба́луватися; пустощі, пустування.
– Нічого, правдонько, убожество – не опорок. Балощі, лінощі... ото опорок (А. Тесленко);
Та й цю дочку, Одарку, якось не догледів: за балощами дитячими випорснула з-під батьківського впливу (Іван Ле);
– Хіба ти що, не ловив ніколи вудкою або переметом? – .. Ні, не визнаю. Я сільський житель, а в селі це балощами вважається (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балощі — ба́лощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- балощі — -ів, мн. 1》 Дія за знач. балувати 1). 2》 Дія за знач. балуватися; пустощі, пустування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балощі — ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Словник синонімів української мови
- балощі — БА́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Дія за знач. ба́лувати 1. — І в кого вона така вдалась? ..Охо-хо, все то балощі! (Л. Укр., III, 1952, 603). 2. Дія за знач. ба́луватися; пустощі, пустування. — Нічого, правдонько, убожество — не опорок. Словник української мови в 11 томах