бальзам

БАЛЬЗА́М, у, ч.

1. Напіврідка запашна, з домішкою ефірних олій смола деяких рослин, що має застосування в техніці, медицині, парфумерії.

Ось ви бачите смеречину. Така собі деревинка незавидна, а вона ж дає так званий бальзам для оптичної промисловості (М. Чабанівський);

Бджолиний клей містить в основному різні смоли, бальзами й воски, ефірні олії (із журн.);

// Розчин рослинних смол в ефірній олії; мазь, вигот. з лікарських рослин.

– Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний (Леся Українка);

// Назва деяких лікувальних настоїв.

Посередині [кімнати] стояв стіл, .. на ньому батарея пляшок – шампанське, коньяки, ризький бальзам (О. Бердник);

Бальзам Біттнера;

* У порівн. Повітря було чисте, чудове, пахуче, що, бачилось, так і лилося цілющим бальзамом у груди (І. Франко);

Ваші слова спливають бальзамом у зболілу душу (Уляна Кравченко);

Він читав і перечитував повні теплого співчуття листи, він вбирав у себе кожне слово, наче цілющий бальзам (З. Тулуб).

2. перен. Цілющий засіб, що приносить полегшення, втіху, заспокоєння.

Вдихнув [Забейко] на повні груди зрошеного, свіжого повітря – що за розкіш жити й могти вдихати отакий бальзам! (Ірина Вільде).

◇ (1) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] бальза́м на ра́ну (на ду́шу, для душі́ і т. ін.) кому, чию, чиєї – те, що заспокоює, підтримує, спасає, втішає.

Ця новина Тарасові була немов бальзам на рани (Василь Шевчук);

Дивно влаштоване життя. Стільки неприємностей за день, а пахощі дині – ніби бальзам на хвору душу (М. Циба);

Ваша перемога, панове, – то найліпший бальзам для мого тіла і душі (В. Чемерис);

Їй повідомили, що приїжджає Максим. Це було, як бальзам на рану – тепер син порадить, що робити, як далі жити (з газ.).