балістит
БАЛІСТИ́Т, у, ч.
Особливий вид бездимного пороху, який використовується як тверде ракетне паливо, а також у вогнепальній зброї.
1887 року Альфред Нобель одержав балістит, який відразу взяли на озброєння великі армії Західної Європи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балістит — балісти́т іменник чоловічого роду бездимний порох Орфографічний словник української мови
- балістит — -у, ч. Ракетно-артилерійський порох – колоїдний розчин тринітратцелюлози у тринітратгліцерині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балістит — балісти́т (від лат. ballista – ядро, метальний снаряд) бездимний нітрогліцериновий порох. Застосовують як тверде ракетне паливо і у вогнепальній зброї. Словник іншомовних слів Мельничука