балістит

балісти́т

(від лат. ballista – ядро, метальний снаряд)

бездимний нітрогліцериновий порох. Застосовують як тверде ракетне паливо і у вогнепальній зброї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балістит — балісти́т іменник чоловічого роду бездимний порох Орфографічний словник української мови
  2. балістит — -у, ч. Ракетно-артилерійський порох – колоїдний розчин тринітратцелюлози у тринітратгліцерині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балістит — БАЛІСТИ́Т, у, ч. Особливий вид бездимного пороху, який використовується як тверде ракетне паливо, а також у вогнепальній зброї. 1887 року Альфред Нобель одержав балістит, який відразу взяли на озброєння великі армії Західної Європи (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах