балістика

балі́стика

(нім. Ballistik, з лат. ballista – ядро, метальний снаряд, від грец. βάλλω – кидаю)

наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балістика — балі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. балістика — -и, ж. 1》 Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту. 2》 Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів (у каналі ствола вогнепальної зброї та після вильоту назовні), а також ракет після припинення роботи двигуна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балістика — БАЛІ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту. Закони балістики. Словник української мови у 20 томах
  4. балістика — Наука про рух артилерійських та реактивних снарядів, куль тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  5. балістика — БАЛІ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту. 2. Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів (у каналі ствола вогнепальної зброї і після вильоту назовні). Словник української мови в 11 томах