балістика
балі́стика
-и, ж.
1》 Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту.
2》 Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів (у каналі ствола вогнепальної зброї та після вильоту назовні), а також ракет після припинення роботи двигуна.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балістика — балі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- балістика — БАЛІ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту. Закони балістики. Словник української мови у 20 томах
- балістика — балі́стика (нім. Ballistik, з лат. ballista – ядро, метальний снаряд, від грец. βάλλω – кидаю) наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб. Словник іншомовних слів Мельничука
- балістика — Наука про рух артилерійських та реактивних снарядів, куль тощо. Універсальний словник-енциклопедія
- балістика — БАЛІ́СТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту. 2. Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів (у каналі ствола вогнепальної зброї і після вильоту назовні). Словник української мови в 11 томах