банджист

БАНДЖИ́СТ, а, ч.

Музикант, який грає на банджо.

Із першого складу колективу залишились тільки двоє – банджист і піаніст, який очолює колектив (із журн.);

Найвідоміший джазовий банджист світу грав, демонструючи віртуозну техніку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me