барабанчик

БАРАБА́НЧИК, а, ч.

1. Зменш. до бараба́н.

Для барабанчика з Перу не потрібні палички: звук видають дерев'яні кульки, прив'язані на ниточках з усіх його боків (із журн.);

У дисертації побудовано математичні моделі кінематичних умов розкладки нитки конічним мотальним барабанчиком (з наук. літ.);

Важливими для виробництва є встановлені емпіричні залежності коефіцієнта ковзання у фрикційній парі бобіна – барабанчик (з наук. літ.).

2. розм., рідко. Залізна кругла грубка.

У хатині повно дядьків. Завжди горить барабанчик. Гріються завжди сніданки (У. Самчук).