1. Словник української мови у 20 томах

барабанщик

БАРАБА́НЩИК, а, ч.

1. Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін.

– Крроком рруш! – люто гримнув Гусейн-ага, змахнувши ятаганом, – Барабанщиків наперед..! (З. Тулуб);

Починається парад частин гарнізону. Його відкриває струнка колона юних барабанщиків (з газ.);

// Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах.

– А що по весіллях ходить, то що ж тут такого? В нього професія така, барабанщик (В. Кучер);

Вже грав оркестр .. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач).

2. Робітник, що працює біля барабана молотарки.

Хлопчак подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барабанщик — бараба́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. барабанщик — -а, ч. 1》 Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. || Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах. 2》 Робітник, що працює біля барабана молотарки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барабанщик — А, ч. Донощик. Словник сучасного українського сленгу
  4. барабанщик — КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); — Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів!... Словник синонімів української мови
  5. барабанщик — БАРАБА́НЩИК, а, ч. 1. Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. Починається парад частин гарнізону. Його відкриває струнка колона юних барабанщиків (Рад. Укр., 11.XI 1952, 3); — Крроком рруш!... Словник української мови в 11 томах