барабанщик
БАРАБА́НЩИК, а, ч.
1. Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін.
Починається парад частин гарнізону. Його відкриває струнка колона юних барабанщиків (Рад. Укр., 11.XI 1952, 3);
— Крроком рруш! — люто гримнув Гусейн-ага, змахнувши ятаганом, — Барабанщиків наперед..! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 451);
// Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах.
Вже грав оркестр.. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Ткач, Плем’я.., 1961, 136);
— А що по весіллях ходить, то що ж тут такого? В нього професія така, барабанщик (Кучер, Трудна любов, 1960, 62).
2. Робітник, що працює біля барабана молотарки.
Хлопчак подавав із стіжка снопи на машину дівчині, яка шпурляла їх у руки барабанщикові (Ю. Янов., Мир, 1956, 103).
Значення в інших словниках
- барабанщик — бараба́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- барабанщик — -а, ч. 1》 Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. || Музикант, що грає в оркестрі на барабані та інших ударних інструментах. 2》 Робітник, що працює біля барабана молотарки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барабанщик — БАРАБА́НЩИК, а, ч. 1. Той, хто вибиває на барабані такт, сигнали і т. ін. – Крроком рруш! – люто гримнув Гусейн-ага, змахнувши ятаганом, – Барабанщиків наперед..! (З. Тулуб); Починається парад частин гарнізону. Словник української мови у 20 томах
- барабанщик — А, ч. Донощик. Словник сучасного українського сленгу
- барабанщик — КИ́ДАЛЬНИК (робітник, що подає снопи), КИДІ́Й, БАРАБА́НЩИК (робітник, що подає снопи в барабан молотарки). Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику.. і мій кидальнику! (Словник Б. Грінченка); — Дівчата! Дивіться, якого вам кидія привів!... Словник синонімів української мови