баражування

БАРАЖУВА́ННЯ, я, с., ав.

Патрулювання, чергування в повітрі винищувальної авіації з метою перехоплення і знищення різноманітних засобів повітряного нападу противника, а також для прикриття своїх наземних військ та охорони важливих об'єктів.

Баражування прикордонної зони.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баражування — баражува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. баражування — -я, с. Дія за знач. баражувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баражування — баражува́ння (від франц. barrage – перешкода, загорода) патрулювання військових літаків у повітрі над певним районом для охорони від авіації противника. Словник іншомовних слів Мельничука