баражування
БАРАЖУВА́ННЯ, я, с., ав.
Патрулювання, чергування в повітрі винищувальної авіації з метою перехоплення і знищення різноманітних засобів повітряного нападу противника, а також для прикриття своїх наземних військ та охорони важливих об'єктів.
Баражування прикордонної зони.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баражування — баражува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- баражування — -я, с. Дія за знач. баражувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баражування — баражува́ння (від франц. barrage – перешкода, загорода) патрулювання військових літаків у повітрі над певним районом для охорони від авіації противника. Словник іншомовних слів Мельничука