1. Словник української мови у 20 томах

баражувати

БАРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ав.

Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки).

Над кораблями позмінно баражували винищувачі (В. Кучер);

Чергова оперативна група постійно тримає зв'язок з вертольотами, які баражують над чорнобильською зоною відчуження (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баражувати — баражува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. баражувати — -ую, -уєш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баражувати — БАРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об’єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Над кораблями позмінно баражували винищувачі (Кучер, Чорноморці, 1956, 228). Словник української мови в 11 томах