баранкос

БАРА́НКОС, у, ч., геол.

Глибока ерозійна борозна, що прорізає у радіальному напрямку схил вулкана і утворюється внаслідок стікання води.

Спуск у кратер недіючого вулкана показав, що його стінки всіяні невеликими ущелинами, а подекуди і глибокими яругами – баранкосами (з газ.).