барбітурати
БАРБІТУРА́ТИ, ів, мн.
Група органічних сполук, похідних барбітурової кислоти; ефективні снодійні та наркотичні медичні засоби.
До седативних речовин належать алкоголь, барбітурати, препарати валеріани, собачої кропиви (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барбітурати — -ів, мн. (одн. барбітурат, -а, ч.). Група лікарських речовин, що мають снодійну, протисудомну і наркотичну дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барбітурати — барбітура́ти (від італ. barbabietola – буряк і urea – сечовина) група лікарських речовин, похідних барбітурової кислоти, що їх застосовують як снотворний, протикорчовний та наркотичний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука